Контроль робочого часу часто викликає опір, коли його сприймають як інструмент стеження. Однак, якщо його правильно розробити та застосувати, він досягає протилежного ефекту: зміцнює довіру, роблячи права та обов'язки кожного видимими. Ключ полягає у зміні підходу: йдеться не про "контроль над людьми", а про "управління часом у справедливий та ефективний спосіб".