Планування змін майже завжди дає збій з однієї й тієї ж причини: не через брак таланту керівника, а через відсутність процесу. Графік публікується пізно, зміни керуються через неформальні канали, а коли приходить Інспекція праці, облік робочого часу не збігається з реальністю повсякденного життя. Статут працівників (стаття 34) чітко визначає мінімальний відпочинок між змінами та максимальну тривалість робочого дня — але якщо графік не керується належним чином, дотримання закону стає складним, навіть якщо ніхто не хоче його порушувати.